26 жовтня 2020 ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Відомості про район
Нормативно-правова база
Влада і громадськість
Регуляторна політика
Прес-центр
  • Відеоінформація
  • ЗМІ про нас
  • Виступи керівництва
  • Каталог послуг
    Реформи в Україні
  • Запобігання проявам корупції
  • Державний реєстр виборців
  • Відділ статистики інформує
  • Соціальний захист населення
  • Управління юстиції
  • Районна філія ВОЦЗ
  • Оголошення
  • Земельні питання
  • Вивчення громадської думки
  • Адміністративні послуги
  • Публічна інформація
  • Децентралізація влади
  • Містобудування та архітектура
    Економічний розвиток
  • Маневиччина туристична
  • Бюро правової допомоги
  • Допомога армії
  • Вибори ОТГ
  • Вакансії державної служби
  • Відділ ДРАЦС
  • Очищення влади
  • Громадське обговорення
  • Безвіз
  • ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ
  • Енергоефективність
  • Електронне звернення
  • Рік англійської мови
  • Програма "Власний дім"
  • Фонд соціального страхування
  • Протидія домашньому насильству
  • Проєктна діяльність
  • АРХІВ НОВИН

    « Жовтень 2020 »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
          1 2 3 4
    5 6 7 8 9 10 11
    12 13 14 15 16 17 18
    19 20 21 22 23 24 25
    26 27 28 29 30 31  
    Головна>Любов до Батьківщини сильніша за смерть
    П'ятниця, 05 червня 2015 10:18

    Любов до Батьківщини сильніша за смерть

    Два вірних сини України – Іван Ващеня та Василь Демчук – у кожного своя нелегка доля, обпалена дорогами війни. Один підірвався в танку, аби не потрапити в полон, інший у лігві ворога прийняв мученицьку смерть: по-звірськи закатований російськими найманцями. Ну хіба може бути більший прояв любові до своєї Батьківщини, як та, коли свідомо йдеш на смерть?!

    Під пекучими променями сонця сліпить очі синьо-жовтий стяг, що прикриває гранітну дошку. Ще мить і навіки Іван Ващеня залишиться в стінах рідної Тельчівської школи. Знімаючи прапор з синового обличчя, мати вустами цілує краєчок холодного граніту  і, немов би, говорить: «Ну от, сину, ти й повернувся додому». Нелегким був її шлях. Рано овдовівши, піднімала п’ятьох дітей на ноги, не розгубила ніжності, навчила любити свій дім, свою школу, свою Україну. Іван звив сімейне гніздо у с. Туричани Турійського району, там  і похований. Працював ветеринарним лікарем, а коли прийшов час захищати Батьківщину, пішов, не вагаючись. Загинув 18 червня 2014 року.

    З вуст  директора школи Галини Майстер, класного керівника Ніни Лихач, сільського голови Анатолія Костючика багато теплих, чуйних слів сказану на адресу героя, які пам’ятають його вихованим хлопчиною. Однак береги життя обірвала війна.

    Сльози на обличчі матері не висохають ні на мить. Вона дивиться на портрет сина і пам’ятає його таким, яким бачила востаннє: турботливим, уважним, завжди усміхненим. Бог дав силу їй жити лише завдяки підтримці рідних, односельчан та небайдужих до її біди людей.

    - Я щиро вдячна дітям та педагогічному колективу, сім’ям Жданюків, Піддубних, Мирончуків, які відклали всю свою роботу і у найтяжчі хвилини були поруч зі мною, - сказала Ольга Михайлівна.

    - Коли Івана не стало, для мене ніби почорнів світ, - важко давалися слова дружині Людмилі. - Але я знала, що маю жити заради наших двох дітей. Я його благала не йти,  але він твердо сказав: «Я не можу. Ти розумієш: якщо не я, тоді хто ж?». Тому я вас уклінно прошу: не забувайте нашого героя.

    З проханням звернулась до найрідніших людей Івана Ващені голова районної ради Людмила Веремчук: «Живіть так, як би цього хотів ваш син. А ви, діти, народжені вже у незалежній Україні, пам’ятайте подвиг свого героя-земляка».

    Село Тельчі увійде у Книгу пам’яті України, бо за її незалежність поклав голову її вірний син. На цьому наголошував голова райдержадміністрації Андрій Линдюк. «Цю пам’ятну дошку відкрито для того, щоб майбутні покоління знали, що в цій школі навчався Іван Ващеня. І це не просто той хлопчик, який здобував тут знання,  а той чоловік, який свідомо віддав життя заради України».

    Тремтів голос від пережитих емоцій у  начальника відділу освіти РДА Олександра Гаврилюка, голови районної ветеранської організації Дмитра Фальковського.

    Вшанування пам’яті героя продовжилось в Красновільській ЗОШ, де він закінчував одинадцятирічку. Щемливі мелодії та вірші розривали серце на шматки. Звучали слова вдячності та пошани від очільників влади, вчителів, рідних та близьких, всіх тих, з ким перетиналася його доля. «Повертайся живим» - з такою пісенною композицією до тата-героя звернулася донька Христина. На жаль, не судилося…

    У пам’яті земляків залишиться назавжди і Василь Демчук -  військовослужбовець 30-ої ОМБ, який потрапив в полон до російських найманців 12 лютого, а 9 квітня, у Чистий четвер, героя, який повертався додому у домовині, навколішки зустрічали у рідному селі. Важко на серці у батька: його надія, його опора, його підтримка, його син жорстоко замордований в полоні. Василеві було десять років, коли не стало матері. Гервасій Нечипорович без жіночої підтримки сам виховав шестеро дітей, вивів їх у люди. Крадькома ховає зрадливі чоловічі сльози і глухий стогін виривається з його грудей: «Ох, сину мій, сину!». Не стримував сліз і сільський голова Анатолій Костючик, згадуючи ту страшну дорогу війни, яку довелось пройти Василеві: «Ми до останнього вірили, що він повернеться з полону живим. Надія помирала останньою…»

    Голова районної ветеранської організації Дмитро Фальковський відзначив, що найбільше щастя для цього села, для Маневичини і України загалом, якщо повернуться до рідних домівок ті хлопці, які захищають територіальну цілісність держави на Сході, а їх у Красновільській сільській раді, мужніх, відданих, вірних військовій присязі, налічується дванадцять.

    Росте калина під вікном школи, посаджена на честь Василя Демчука. А високо  в небі, над Тельчівською ЗОШ, кружляють у блакиті два білих голуби, як символи миру та любові до отчої землі. Вони обовязково повернуться під затишне крило рідної домівки.

    Повертайтесь додому живими і ви, наші захисники!

    Переглядів 951
    Розробка: Відділ інформаційних технологій
    апарату Волинської облдержадміністрації
    Інформаційне наповнення:
    Маневицька районна державна адміністрація
    Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Маневицькій райдержадміністрації.
    Адреса: 44600, смт. Маневичі, вул. Незалежності, 30; Тел. 21471 , факс: 21787; E-mail: post@manаdm.gov.ua
    © 2014 manadmin.gov.ua