Версія для друку
Субота, 26 вересня 2015 09:23

Реформа державної служби стала заручником політичної гри, що паплюжить імідж країни в очах міжнародної спільноти

Київ, 23 вересня 2015 року – Ситуація,  що склалася навколо ухвалення проекту Закону «Про державну службу» (далі – Законопроекту), є намаганням окремих політичних гравців завернути реформу, яка є базовою для країни, бо запроваджує нову якість управління державою. Такої точки зору дійшли учасники круглого столу «Як рушити реформу державної служби в Україні?», що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі  (УКМЦ) в рамках проекту «Український медіа-центр реформ». Відповідний захід став продовженням дискусії, що розгорілася у публічному просторі після появи коментаря з боку Президента України Петра Порошенка про недоцільність реформи держслужби у форматі, запропонованому у Законопроекті, який він надав під час засідання Національної ради реформ 18 вересня.

Окрім представників громадянського суспільства та експертного середовища з України, у роботі над Законопроектом узяли участь експерти з Німеччини, Словенії, Польщі, Латвії, Великої Британії

Дмитро Шимків, заступник глави Адміністрації Президента  (АПУ), нагадав, що до розробки Законопроекту було залучене широке коло учасників. Окрім представників громадянського суспільства та експертного середовища з України, у роботі над Законопроектом узяли участь експерти з Німеччини, Словенії, Польщі, Латвії, Великої Британії тощо. Зміст Законопроекту двічі отримував схвальні оцінки відSIGMA, одного з найпрестижніших аналітичних центрів Європейського Союзу, на предмет відповідності вимогам ЄС – напередодні передачі до Кабміну, та за підсумками ухвалення у першому читання. «Потрібно припинити спекуляції навколо законопроекту «Про державну службу». Є напрацьований законопроект, який відповідає засадам ЄС. Ухвалення цього закону є однією з умов отримання Україною другого траншу (600 млн євро) за програмою макрофінансової допомоги у розмірі 1,8 млрд євро. Як зазначено в тексті Меморандуму, задля демократизації та підвищення якості державного управління шляхом чіткого розмежування між політичними та адміністративними функціями», – зазначив заступник глави АПУ.

Костянтин Ващенко, голова Національного агентства України з питань держслужби (НАДС), на базі якого була створена робоча група з розробки Законопроекту влітку 2014 року, зазначив, що від самого початку всі обговорення відбувалися відкрито й прозоро: будь-хто міг долучитися до дискусії. «Всі ті, хто наразі посилає стріли в бік Законопроекту, неодноразово запрошувалися до співпраці. Нажаль, вони на це не пішли, що дає нам моральне право стверджувати, що дискусія, яка розгорілася навколо проекту Закону «Про держслужбу»,, не фахова, а політична», – заявив голова НАДС.

Цю тезу продовжив Денис Бродський, експерт Реанімаційного пакету реформ, який зазначив що концептуальних зауважень, по суті, від опонентів почути так й не довелось. 1200 поправок, які народні депутати подали до Законопроекту у ході його підготовки до другого читання, не є такими, що змінюють сутність проекту закону – більшість із них є технічними. «Якби ми отримали цей закон торік, як і записано в Коаліційній угоді, ми б уже сьогодні жили в значно кращій країні», – переконаний експерт.

Віктор Тимощук, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, нагадав, що дискусії навколо реформи держслужби точаться понад 15 років. І кожного разу, коли вони приводили до появи проектів відповідних законів, в їхню основу закладався досвід ЄС. Тому не дивно, що у існуючого Законопроекту та його попередніх варіацій є спільні моменти.  «У нас є два шляхи реформи: або ми вигадуємо щось своє, суто українське, або спираємося на прогресивний успішний досвід, з урахуванням, звісно, наших особливостей. На моє переконання, успіх цієї реформи залежить від чіткої позиції двох людей – Президента і прем’єр-міністра. Вони мають прояснити свої позиції», – зазначив Віктор Тимощук.

Експерт наголосив на тому, що Законопроект не буде запроваджений одномоментно: по багатьох болючих питаннях передбачений перехідний період – до року. Тому всі задіяні до процесу трансформації сторони матимуть час для адаптації.

Зі свого боку Ігор Коліушко, директор Центру політико-правових реформ, вказав на системну проблему недостатньої комунікації змін в країні. «Влада не пояснює громадянам свої дії наперед. Ніхто с людьми не спілкується. Якби було достатньо інформації,  чому з’явилася така заява Президента (про неприйнятність Законопроекту – прим. УКМЦ) то не було б привидів для спекуляцій», – резюмував Ігор Коліушко.

Джерело

Переглядів 1115 Останнє редагування Вівторок, 02 лютого 2016 14:43